Дипломування

Основна частина магістерської роботи містить 3-4 розділи та призначена для викладення суті проблеми, розкриття теми роботи (повний перелік структурних елементів наведено у методичних вказівках до виконання магістерської роботи).

Вміст розділів повинен, в тому числі, відображати досягнення програмних результатів навчання, описаних в ЗАГАЛЬНИХ ПОЛОЖЕННЯХ.

Розділ 1. Огляд наукової літератури за темою магістерської роботи. Порівняльний аналіз результатів, отриманих іншими авторами. Визначення тих аспектів обраної проблеми, які ще не дуже докладно досліджено і які досліджуватиме автор цієї магістерської роботи.

Загальний обсяг розділу – не більше 20% всієї роботи.

В першому розділі студент повинен:

• визначити, що було зроблено в теоретичному і прикладному аспектах проблемної галузі;
• детально ознайомитися з аналогічними рішеннями в даній області (в тому числі, інформаційними та інфокомунікаційними технологіями) та провести їх аналіз, особливу увагу треба приділити недолікам існуючих рішень;
• сформулювати мети і завдання, які потребують вирішення в магістерській роботі.
   

Розділ 2. Обґрунтування обраних методів дослідження. Опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень, проведених згідно із завданнями, визначеними у Вступі. Обґрунтування достовірності отриманих результатів.

Обов’язковим етапом є побудова моделі досліджуваної системи, що включає в себе:

• встановлення взаємозв'язку між параметрами системи та її цільовими властивостями;
• опис цих взаємозв'язків в термінах опису системи.

Опис моделі рекомендується робити із застосуванням математичних та/або графічних нотацій.

Наступним етапом є пошук критичних параметрів – це такі параметри системи, які негативно впливають на її властивості. Аналіз вказаних параметрів дозволяє сформулювати причини проблем в системі та визначити дії щодо поліпшення системи.

Після цього слід відобразити запропоновані авторські рішення, які дозволяють поліпшити властивості системи. Особливу увагу слід приділити використанню інформаційних та інфокомунікаційних технологій!
 

Розділ 3. Аналіз і узагальнення результатів дослідження. Показати, як розв’язані завдання допомогли досягти мети, заявленої у вступі. Подання практичних рекомендацій за необхідністю.

Розділ містить опис результатів впровадження та перевірки (тестування) досягнутих результатів. Особливу увагу треба приділити процесу порівняння цільових властивостей системи до та після впровадження рішень, описаних в розділі 3.

Для визначення ефективності авторських рішень, запропонованих студентом, слід використовувати тільки кількісні показники. Не допускаються фрази типу «система стала ефективною», «система почала працювати краще», «рішення є найкращим», «користувачі системи дуже задоволені», «система гарно працює» тощо. Подібні твердження повинні супроводжуватися конкретними числовими показниками, що демонструють покращення цільових властивостей. При наявності якісних показників слід застосовувати методи системного аналізу, які дозволяють представити їх за допомогою чисел (ранжування, шкалювання, методи нечіткої логіки тощо). В процесі демонстрації переваг повинна бути доведена чітка залежність отриманих результатів саме від впроваджених рішень!

Для більшої наочності рекомендується оформляти результати перевірки ефективності у вигляді таблиць та/або графіків.
 

За потреби магістерська може містити не три, а іншу кількість розділів, але в будь–якому разі кількість розділів має бути обґрунтована змістом дослідження.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи є обов’язковим та передбачає дотримання всіх положень Кодексу академічної доброчесності Державного університету телекомунікацій, зокрема:

• самостійне виконання завдань;
• дотримання етичних норм спілкування, студенти повинні поважати честь і гідність учасників освітнього процесу, навіть якщо їх погляди інші;
• використання у навчальній та дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них;
• інформування викладачів та здобувачів вищої освіти про недопустимість порушення норм і правил академічної доброчесності;
• можливість звертатися до Комісії академічної доброчесності Університету з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності.

Перевірка на плагіат включає два види робіт:

• технічна перевірка
• експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті телекомунікацій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри Системного аналізу.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

• заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
• заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
• вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

• власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
• усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
• належним чином оформленими цитуваннями;
• самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Перед поданням роботи керівникові студент повинен самостійно перевірити її на наявність плагіату із використанням відповідних програм або сервісів, наприклад:

• StrikePlagiarism
• UNICHEK
• CompareSuite
• Advego

Для допуску до захисту бакалаврської роботи студент повинен виконати наступне:

1. Не мати академічних заборгованостей.
2. Прийняти участь мінімум у 2 наукових конференціях (з публікацією тез доповідей за темою диплому), або опублікувати 1 статтю у профільному фаховому виданні.
3. Оформити роботу згідно вимог.
4. Пройти процедуру попереднього захисту.
5. Пройти нормоконтроль (перевірка відповідності роботи нормам оформлення).
6. Отримати позитивний висновок за результатами перевірки на плагіат.
7. Підготувати презентацію та доповідь для виступу.
8. Пройти рецензування роботи.
9. Отримати допуск до захисту від завідувача кафедри.

Основні етапи виконання бакалаврської (магістерської заочна форма) роботи

Умови не допуску магістерської роботи до захисту

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участю не менше як половини її складу, за наявності відповідної бакалаврської роботи та всіх необхідних супроводжуючих документів.

Процедура захисту передбачає:

• доповідь студента;
• запитання до автора;
• відповіді студента на запитання членів ЕК та осіб, присутніх на захисті;
• оприлюднення відгуку рецензента та відповідь на зауваження;
• оприлюднення відгуку наукового керівника;
• заключне слово студента;
• оприлюднення рішення комісії про оцінку роботи.

Доповідь студента має бути державною мовою (дозволяється також після попереднього дозволу комісії доповідати англійською мовою). Студент повинен підготувати доповідь заздалегідь у формі виступу, в якому повинні бути висвітлені такі важливі питання:

• обґрунтування актуальності теми дослідження;
• мета, об’єкт, предмет дослідження;
• завдання, які треба було вирішити;
• що вдалося встановити, виявити, довести;
• якими методами це досягнуто;
• елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях;
• апробація роботи;
• основні результати роботи.

Доповідь студента на захисті атестаційної роботи бакалавра повинна тривати 7-10 хвилин.

Захист кваліфікаційної роботи повинен супроводжуватись демонстрацією презентації, яка є ілюстрацією доповіді студента під час захисту. Крім того, студент повинен підготувати роздатковий матеріал, який містить таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо, на які він посилається у своїй доповіді, а також основні висновки та пропозиції, сформульовані в результаті дослідження. Роздатковий матеріал оформлюється на окремих аркушах формату А4. На кожного члена ЕК повинен бути підготовлений окремий комплект роздаткових матеріалів.

Після доповіді дипломник відповідає на запитання членів ЕК. Під час доповіді та відповідей студент повинен бути звернутий обличчям до членів ЕК.

Після відповідей на запитання оголошується рецензія, і студент відповідає на зауваження рецензента. Студент повинен, перш за все, зазначити, з якими зауваженнями він згоден, а з якими – ні. Тоді зауваження, з якими випускник згоден, мають залишатися без будь-яких пояснень, а за тими, що не згоден, випускник має дати пояснення членам ЕК.

Після відповіді на зауваження рецензента оголошується відгук керівника.

Результати захисту оголошуються головою ЕК в день захисту після підсумкового засідання ЕК.
 

Критерії оцінки магістерської роботи