Кафедра Інженерії програмного забезпечення автоматизованих систем

Розглянуті питання створення і застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР) як інформаційних систем нового покоління. Стисло проаналізована історія розвитку СППР, їх призначення та чинники сприяння їх поширенню. Описано ретроспективний аналіз еволюції інформаційних систем і технологій, зокрема, роль інформації як ресурсу, віртуальний офіс і віртуальні організації. Викладені організаційно-технологічні засади прийняття рішень і необхідність їх комп’ютерної підтримки. Подано розгорнутий аналіз розвитку та застосування СППР, описано найвідоміші СППР. Обґрунтована структура СППР та її базові компоненти: користувацький інтерфейс, база даних і система керування базою даних, база моделей і системи керування базою моделей, управління поштою (повідомленнями). Подана класифікація (таксономія) СППР, докладно розглянута група орієнтованих на моделі СППР. Описані стратегії оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень та «школи» СППР. Розглянуті питання створення, впровадження та оцінювання СППР. Розкрита сутність орієнтованих на знання СППР та показана роль у них засобів штучного інтелекту, зокрема нейромереж, генетичних алгоритмів, програмних агентів. Значна увага приділена застосуванню сховищ даних та OLAP-систем у створенні орієнтованих на дані СППР. Розглянуті групові СППР, зокрема, описані всесвітньо відомі системи Lotus Notes та GroupSystems. Докладно описані виконавчі інформаційні системи як особливий тип СППР, призначених для керівників вищого рангу.

Розглянуті питання створення і застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР) як інформаційних систем нового покоління. Стисло проаналізована історія розвитку СППР, їх призначення та чинники сприяння їх поширенню. Описано ретроспективний аналіз еволюції інформаційних систем і технологій, зокрема, роль інформації як ресурсу, віртуальний офіс і віртуальні організації. Викладені організаційно-технологічні засади прийняття рішень і необхідність їх комп’ютерної підтримки. Подано розгорнутий аналіз розвитку та застосування СППР, описано найвідоміші СППР. Обґрунтована структура СППР та її базові компоненти: користувацький інтерфейс, база даних і система керування базою даних, база моделей і системи керування базою моделей, управління поштою (повідомленнями). Подана класифікація (таксономія) СППР, докладно розглянута група орієнтованих на моделі СППР. Описані стратегії оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень та «школи» СППР. Розглянуті питання створення, впровадження та оцінювання СППР. Розкрита сутність орієнтованих на знання СППР та показана роль у них засобів штучного інтелекту, зокрема нейромереж, генетичних алгоритмів, програмних агентів. Значна увага приділена застосуванню сховищ даних та OLAP-систем у створенні орієнтованих на дані СППР. Розглянуті групові СППР, зокрема, описані всесвітньо відомі системи Lotus Notes та GroupSystems. Докладно описані виконавчі інформаційні системи як особливий тип СППР, призначених для керівників вищого рангу. Для студентів вузів усіх спеціальностей бакалаврського та магістерського циклів напряму «Економіка, підприємство, менеджмент», які вивчають дисцип- ліну «Системи підтримки прийняття рішень» або споріднені дисципліни, а також для керівників та спеціалістів відповідного профілю підприємств і організацій.

У навчальному посібнику представлена методика проектування інформаційних систем підтримки прийняття рішень (СППР), яка ґрунтується на сучасних принципах системного аналізу. Розглянуто функціональну структуру та альтернативні підходи до реалізації СППР із використанням моделей проектування різних типів, а також на основі створення прототипу. Докладно наведена вся процедура проектування інформаційної системи, яка охоплює написання технічного завдання, створення повного проекту системи, програмування та тестування модулів, а також супроводження системи на етапі її експлуатації замовником. Розглянуто основні типи архітектур СППР в залежності від обмежень, які накладаються методами обробки даних, типом інформації, необхідної для прийняття рішень, та альтернативними процедурами оцінювання варіантів. Описано типи інтерфейсів інформаційних систем та процедуру їх проектування, яка ґрунтується на принципах науки про людський фактор. Значна увага присвячена практичним прикладам побудови СППР, зокрема: СППР для прогнозування часових рядів, системі на основі мереж Байєса і системі, яка ґрунтується на використанні експертних оцінок. Навчальний посібник рекомендується для студентів, аспірантів та викладачів, а також інженерів, що спеціалізуються в галузі проектування та розробки систем підтримки прийняття рішень в різних галузях виробництва, бізнесу, науки і техніки.

The materials of the practical part of the study course PС1 “Simulation of IoT-based systems”, developed in the framework of the ERASMUS+ ALIOT project “Modernization Internet of Things: Emerging Curriculum for Industry and Human Applications Domains” (573818-EPP-1-2016-1-UK-EPPKA2-CBHE-JP). The structure of work on verification of residual knowledge in the discipline, the corresponding practical material, examples of tasks and criteria of evaluation are given. In the learning process, the theoretical aspects of modeling and simulation of IoT-based systems are presented. The course focuses on the assessment of the IoT based systems by use of Petri nets, Markov models and so on. It is intended for engineers, developers and scientists engaged in the development and implementation of of IoT-based systems, for postgraduate students of universities studying in areas of IoT, cybersecurity, computer science, computer and software engineering, as well as for teachers of relevant courses.

The materials of the practical part of the study course MC4 “IoT Technologies for Cyber Physical Systems”, developed in the framework of the ERASMUS+ ALIOT project “Internet of Things: Emerging Curriculum for Industry and Human Applications” (573818-EPP-1-2016-1-UKEPPKA2-CBHE-JP). The course structure, teaching materials, examples of tasks for seminars, practical and laboratory works, as well as methodological recommendations for self-preparation and knowledge testing in the discipline, and criteria for their assessment are given. The material is submitted sequentially to form a holistic picture of the current state, synergy, prospects for research and development of Internet of Things and Cyber-Physical Systems technologies. The focus is on the conceptual issues of modeling, analysis, synthesis and practical implementation of CPS, and the role of IoT at all stages of the life cycle of complex computerized systems. Designed for Masters of Universities in Information Technology: Computer Science and Information Systems and Technologies, Cybersecurity, Systems Analysis, Software and Computer Engineering, as well as teachers of relevant faculties, engineers and scientists involved in the development and implementation of CPS and IoT technologies

The materials of the practical part of the study course “MC2. Data Science for IoT and IoE”, developed in the framework of the ERASMUS+ ALIOT project “Internet of Things: Emerging Curriculum for Industry and Human Applications” (573818-EPP-1-2016-1-UK-EPPKA2-CBHE-JP). The structure of work on verification of residual knowledge in the discipline, the corresponding practical material, examples of tasks and criteria of evaluation are given. In the learning process, the theoretical aspects of development and implementation of IoT-based systems are presented. The basic concepts and approaches of data science for IoT systems are given. It is intended for engineers, developers and scientists engaged in the development and implementation of of IoT-based systems, for postgraduate students of universities studying in areas of IoT, computer science, computer and software engineering, as well as for teachers of relevant courses.

The book contains materials for practicum of MSc course “Fundamentals of Internet of Things” developed in frameworks of project “Internet of Things: Emerging Curriculum for Industry and Human Applications /ALIOT” (Project Number: 573818- EPP-1-2016-1-UK-EPPKA2-CBHE-JP, 2016-2019) funded by EU Program ERASMUS+. It’s described laboratory works for module “Architectures and platforms of IoT/WoT systems”. Practicum includes 9 labs for research of diffrent platforms and controllers such as PLCNext which are used for creation of IIoT systems. The book prepared by Ukrainian university teams with support of EU academic colleagues of the ALIOT consortium. The book is intended for MSc and PhD students studying IoT/WoT technologies, software and computer engineering and science. It could be useful for lecturers of universities and training centers, researchers and developers of IoT systems.

Цeй нaвчaльний пoci6ник мicтить cиcтeмaтизoвaнe виклaдeння нaвчaльнoï диcциплiни «Iнтeлeктyaльнi cиcтeми пiдтpимки пpийняття piшeнь» для cтyдeнтiв, щo нaвчaютьcя нa 6aкaлaвpcькиx пpoгpaмax зa cпeцiaльнicтю «Koмп'ютepнi нayки тa iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï», мaгicтepcькиx пpoгpaмax зa cпeцiaльнocтями «Cиcтeмний aнaлiз» тa «Cиcтeми i мeтoди пpийняття piшeнь». Kpiм тoгo, нaвчaльний пoci6ник мoжe викopиcтoвyвaтиcь cтyдeнтaми BHЗ, щo вивчaють диcциплiни з eкoнoмiки, 6iзнecy, yпpaвлiння тa aдмiнicтpyвaння. Iнтeлeктyaльнi cиcтeми пiдтpимки пpийняття piшeнь, з ypaxyвaнням cyчacниx тeндeнцiй вдocкoнaлeння yпpaвлiння пiдпpиємcтвaми тa мoжливocтeй iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй, є пepcпeктивним нaпpямoм aвтoмaтизaцiï yпpaвлiнcькoï пpaцi. У пoci6никy виклaдeнo ocнoвнi вiдoмocтi пpo iнфopмaцiйнi чинники пpoцecy пpийняття piшeнь, ocнoвнi eтaпи пo6yдoви ICППP, зacтocyвaння мoдeлeй, зaco6iв штyчнoгo iнтeлeктy, a тaкoж щoдo oco6ливocтeй apxiтeктypи тaкoгo poдy cиcтeм, oci6нo з ypaxyвaнням вe6-тexнoлoгiй тa xмapниx o6чиcлeнь, opгaнiзaцiï дaниx тa знaнь, iнтepфeйcy кopиcтyвaчa. Poзглянyтo тaкoж питaння щoдo пpoцecy poзpo6ки ICППP тa нaвeдeнo oгляд дeякиx CППP, щo пpoпoнyютьcя нa pинкy. Kpiм cтyдeнтiв тa виклaдaчiв цe видaння мoжe 6yти кopиcним й для кepiвникiв i фaxiвцiв фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï cфepи, дepжaвниx cлyж6oвцiв, a тaкoж для нayкoвцiв, якиx цiкaвлять пpo6лeми iнтeлeктyaлiзaцiï iнфopмaцiйниx cиcтeм.

Збірник містить тези доповідей учасників конференції, представлених на ІІ Всеукраїнській науково-технічній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку IоT», яка проводилась 9 квітня 2021 р. на кафедрі Інформаційних систем та технологій Навчально-наукового інституту інформаційних технологій Державного університету телекомунікацій, м. Київ. Робочі мови – українська та англійська. На конференції розглянуті перспективи розробки та застосування IoT технологій в Україні та світі.