Ігровий, експресивізуючий принцип реалізується в масованій, гіпертрофованій американізованості "системного" сленгу, яка виступає нібито в ролі колективної маски-шоу, засобом карнавалізації (тут убачаємо прихований натяк на відомі праці М.М.Бахтіна про карнавально-сміхову культуру європейського середньовіччя). Важливим є й те спостереження, що лексичні "американсько-українські гібриди", як правило, виступають номінантами нових для української лінгвокультури понять.
Дослідження В.І.Шаховського дало можливість зробити впевнений висновок про те, що американізми адаптуються до системи української мови, а не змінюють її. Американський варіант англійської мови ("американська англійська"), за словами дослідника, експансивно поводить себе щодо всіх інших мов, однак в українській мові лексичні англіцизми підпорядковуються нормам останньої.
Здійснений В.І.Шаховським аналіз особливостей функціонування лексичних американізмів у лексико-семантичному просторі української мови промовисто свідчить про те, що вони, тобто американізми, не справляють скільки-небудь істотного впливу на саму систему української мови, а навпаки - потрапляють у залежність від неї і у словотвірному, і у граматичному, і у стилістичному аспектах. Підпорядкувавшись, американізми під впливом системних чинників мови, яка їх запозичила й освоїла, змінюються самі в усіх перелічених аспектах.
Англомовний (зокрема, американський) вплив на українську мову не обмежується лексичними запозиченнями. Наприклад, відзначено випадки певного поширення невластивої українській мові висхідної інтонації у кінці розповідного речення. Але загалом слід констатувати, що помітний вплив англійської мови на українську на рівні просодії спостерігається лише у тих мовців, які тривалий час перебувають в англомовному середовищі і часто спілкуються англійською (від кореспондентів в англомовних країнах до студентів, що опановують англійську мову як спеціальність).
Зрозуміло, що більшість сказаного вище про американізми в українській мові може стосуватись і англомовних елементів української мови взагалі й сучасного українського молодіжного сленгу зокрема.
Деякі дослідники, говорячи про міру продуктивності різних джерел поповнення сленгової лексики, ставлять іншомовні запозичення на перше місце, причому, наприклад, для української мови найбільший кількісно масив становлять запозичення з англійської мови.
У словнику, укладеному С.Пиркало, комп'ютерному сленгу не приділено спеціальної уваги, і цей факт позначився, зокрема, на тому, що серед позначок, які характеризують сферу вживання того або іншого слова ("армійське", "гопницьке", "музичне", "наркоманське", "студентське", "хіппі"), немає вказівки на комп'ютерну сферу. Однак окремі слова цієї галузі все-таки наявні, наприклад: седе "програвач компакт-дисків"; сідюкдив. седе; хакер "людина, що влізає в чужі комп'ютери і зчитує звідти інформацію".
Деякі лексичні одиниці, що мають багато значень, представлені у словнику не всіма сленговими значеннями. Так, наприклад, слово висіти подане у значеннях "постійно вживати наркотики" (з поміткою "наркоманське") і "знаходитися в певному місці протягом невизначеного часу". Однак сюди слід було би додати значення "бути винним гроші" (загальносленгове) і "перервати операції і не слухати команд" (комп'ютерне). Загалом це слово є калькою з англійської мови.
Наукове-методичне повідомлення підготувала
ст. викладач кафедри Англійської мови Бондар-Фурса О.С.